Програма модуля
1 заняття. Мої зовнішні та внутрішні опори. Які опори завжди зі мною?
Почнемо з інвентаризації: на що я взагалі спираюся у своєму житті?
Люди, стосунки, робота, гроші, дім, соціальний статус, звичний уклад, знання, переконання — багато з того, що дає нам стійкість, знаходиться ззовні. І саме в кризові періоди стає особливо помітно, наскільки ці опори можуть змінюватися або зникати.
Будемо досліджувати: «Що тримає мене просто зараз?» Стілець, підлога, земля, власний скелет, дихання — величезна кількість опор уже працює, хоча свідомо ми їх майже не помічаємо.
Головне питання заняття:
На що я можу спертися, коли звичні зовнішні опори перестають працювати?
2 заняття. Увага — найдорожча валюта у світі. Як повернути собі цю валюту й використовувати її як опору?
Ми постійно чимось розплачуємося своєю увагою — новинами, тривогою, соцмережами, чужими вимогами, внутрішніми діалогами, думками про минуле й майбутнє. І часто навіть не помічаємо, хто зараз розпоряджається цією валютою.
Але увага — ще й один із базових інструментів самопізнання. Я не можу досліджувати те, чого не помічаю.
Усе навколо існує й без світла ліхтарика, але бачимо ми передусім те, куди спрямований його промінь.
Головне питання заняття:
Як керувати променем своєї уваги й самому визначати, куди його спрямовувати?
3 заняття. Дихання як параметр якості мого життя. Дихання як інструмент саморегуляції
Дихання цікаве тим, що знаходиться буквально на межі автоматичного й керованого.
Ми можемо роками не звертати на нього уваги — організм продовжуватиме дихати самостійно. Але будь-якої миті можемо втрутитися в цей процес: помітити своє дихання, змінити його глибину, ритм, тривалість видиху.
Будемо знайомитися зі своїм диханням і досліджувати процес, який відбувається з нами 24 години на добу. Чи може дихання стати доступним інструментом саморегуляції? Чи може допомогти знайти власний темп життя?
Головне питання заняття:
Як дихання може допомагати відновлювати ресурс і виходити з режиму стресу?
4 заняття. Тіло як опора і ресурс вітальності. Як допомогти тілу бути «зарядженим»?
У нас є тіло, яке весь час залишається з нами. Є увага, за допомогою якої ми можемо його помічати. Є дихання — один із доступних способів впливати на свій стан.
Тепер питання: наскільки добре я взагалі вмію користуватися всією цією системою? Де реальні потреби мого тіла, а де — засвоєні правила про те, яким воно має бути і як із ним потрібно поводитися?
Головне питання заняття:
Чи можу я перетворити тіло з об’єкта, який потрібно обслуговувати й контролювати, на союзника, який допомагає мені відчувати себе, регулювати свій стан і підтримувати власну життєву силу?
Структура занять
Мінімум теорії — психології, нейрофізіології та наукових даних. Максимум практик контакту зі своїм тілом і освоєння інструментів саморегуляції.
Тільки досвід, прожитий і відчутний тілом, може стати опорою, яку ніхто не зможе забрати.
Між зустрічами будуть домашні завдання, які допомагатимуть формувати й закріплювати звичку повертатися до контакту із собою.