Практики роботи з деструктивними програмами

Як працюють програми?

Ви вмієте бути відповідальною, корисною, сильною?
А чи можете дозволити собі втомитися, не погодитися, чогось не знати — і не картати себе за це?

Якщо відпочинок потрібно заслужити, відмова викликає провину, а помилка надовго позбавляє впевненості, за цим можуть стояти жорсткі внутрішні правила: «Я повинна все контролювати».
«Не можна розчаровувати людей».«Я не маю права помилитися».

Ми рідко обираємо їх свідомо. Часто засвоюємо в сім’ї, у стосунках, через складний життєвий досвід. Згодом настільки звикаємо до них, що навіть не помічаємо, як вони визначають наші рішення.

Можна змінити роботу — і знову взяти на себе зайве.
Піти у відпустку — і провести її з почуттям провини.
Здобути визнання — і далі вважати, що зроблено недостатньо.

Обставини змінюються, а внутрішня вимога залишається. І продовжує забирати сили:(

Що робити?

1. Помітити свою програму щоб зрозуміти: що саме змушує мене знову йти всупереч власним потребам? Поки внутрішнє правило сприймається як непорушна істина, важко уявити інший спосіб діяти.
2. Запитайте себе: «Чи хочу я й надалі платити таку ціну? Чи можу я інакше?» Наприклад: Залишатися відповідальною й обмежувати навантаження. Піклуватися про близьких і зважати на себе. Робити важливе, не вимагаючи від себе бездоганності. Для цього буває недостатньо прочитати пораду чи вирішити: «З понеділка все зміню». Можна багато знати про причини своїх реакцій — і знову відчувати провину, коли відмовляєш, боятися помилки, вимагати від себе неможливого.
3. Щоб перестати повторювати свій сценарій, важливо зрозуміти, від чого він захищав і яке почуття залишилося непоміченим. Це терапевтична робота.
4. Є й інший напрям роботи з власним досвідом. На зустрічах я пропоную звернутися до духовної практики та спробувати інший спосіб роботи зі звичними програмами.